Мода Будапешта у XX столітті змінювалася разом з історією міста. Кожне десятиліття залишало свій відбиток на жіночих та чоловічих гардеробах: економічні кризи, війни, політичні зміни та культурні зсуви відображалися у фасонах, тканинах та аксесуарах. Від елегантних нарядів довоєнного періоду до практичних і функціональних моделей повоєнного часу — стиль мешканців Будапешта ставав живим свідком подій, що формували життя угорської столиці. Далі на budapestka.eu.
Мода Будапешта на рубежі століть
На рубежі XIX та XX століть Будапешт переживав період бурхливого розвитку. У столиці будували нові дороги та будівлі, відкривали театри, кафе та інші місця розваг, а мода поступово ставала важливим елементом міського життя. Заможні дами та чоловіки прагнули постати у найкращому світлі на світських заходах, демонструючи через одяг смак і статус.
У цей час у Парижі вже активно точилася «війна високої моди». У столиці Франції з’являлися все більш оригінальні та сміливі творіння модельєрів. Угорські кравці та ремісники, дотримуючись практики того часу, активно запозичували паризькі моделі, підбирали схожі матеріали й практично повністю копіювали фасони, не створюючи власних колекцій. Внаслідок цього угорські аристократки часом з’являлися на публіці у нарядах, майже ідентичних тим, що носили їхні віденські колеги, хоча сукні шилися в різних містах.
Яскравий приклад такого копіювання — смугаста сукня з шовкового мусліну з колекції Угорського національного музею. Графиня Гадік-Баркочи (Hadik-Barkóczy) замовила її відомій фірмі «Fáy», про що свідчить пояс, але сама модель повністю повторює віденську копію паризького наряду — сукню «Генрієтта» з літньої колекції 1907 року Крістофа фон Дреколла.
Мода до Першої світової війни (1900–1914)
Початок XX століття в Будапешті характеризувався розквітом міської елегантності. Мода того періоду відображала соціальний статус та прагнення продемонструвати своє становище в суспільстві. Аристократія та заможна буржуазія задавали смаки, формуючи стиль як жіночого, так і чоловічого гардероба.
Жіноча мода перших десятиліть століття була витонченою й ретельно продуманою. Приталені корсети підкреслювали талію, довгі спідниці створювали плавний силует, а дорогі тканини — шовк, оксамит, тафта та мереживо — свідчили про достаток. Сукні прикрашалися вишивкою, драпіровками, буфами та оборками. Обов’язковими аксесуарами були капелюхи, рукавички, парасольки та елегантні сумочки, що завершували образ.
Чоловіча мода залишалася більш стриманою. Костюми складалися з піджаків, жакетів та штанів строгого крою. В офіційних випадках використовувалися фраки та сюртуки. Образ доповнювали циліндри, казанкові капелюхи, тростини та рукавички.
Однак у 1910-х роках у суспільстві відбувся помітний перелом. Під впливом суфражисток та руху за права жінок змінювалися уявлення про комфорт і свободу рухів. Будапештки прагнули практичності, і наряди стали простішими: корсети зникли, пишні спідниці поступилися місцем більш вільним моделям, іноді їх підбирали вище щиколотки. З одягу зникли зайві прикраси, буфи та оборки. Натомість набули популярності піджаки з чоловічим кроєм. Капелюхи збільшувалися в розмірах, стаючи найпомітнішим аксесуаром.
У цей час у Парижі Коко Шанель відкрила свій перший магазин, започаткувавши нову концепцію жіночого одягу. Вона запропонувала практичні, зручні та водночас елегантні наряди: коротші спідниці, трохи чоловічий крій, морський стиль, чисті лінії та нейтральні кольори. Ці нововведення значно вплинули на високу моду і поступово проникли в гардероб міських жінок по всій Європі, включно з Будапештом.
Міжвоєнний період (1918–1939)
Після закінчення Першої світової війни Будапешт поступово відновлювався, а разом із ним змінювався міський стиль. Міжвоєнний період став часом експериментів і різноманіття в моді. Сукні та костюми відзначалися геометричними лініями, багатою колірною палітрою та новими декоративними елементами — вишивкою, паєтками, бахромою. Стиль артдеко приносив у гардероб елегантність і сучасність, а модерн дозволяв створювати вільніші, легкі силуети.
У цей час посилився вплив емансипації жінок. Будапештки стали активнішими в громадському житті, почали працювати, брати участь у культурних та спортивних заходах. Гардероб перестав бути виключно декоративним: у жінок з’явилися більш зручні, практичні та функціональні наряди. У моду увійшли короткі спідниці, обтислі жакети, штани для повсякденного носіння, легкі пальта та трикотажні сукні, які підкреслювали індивідуальність і забезпечували свободу рухів.
Особливу роль у формуванні смаків городян відігравали театр, кіно та модні журнали. Театральні постановки демонстрували елегантні костюми та нові силуети, кінозірки ставали еталонами стилю, а журнали моди регулярно інформували про останні європейські тенденції. Завдяки цим джерелам будапештські жінки та чоловіки могли переймати як паризькі та віденські тенденції, так і більш сміливі експериментальні рішення.
Історики вважають, що міжвоєнний період став для Будапешта часом оновлення моди: стиль поєднував традиції з сучасністю, а одяг усе більше відображав особисті смаки та соціальні зміни. Гардероб жінок і чоловіків поступово ставав не лише засобом демонстрації статусу, а й вираженням індивідуальності та динаміки епохи.
Мода в Будапешті під час Другої світової війни (1939–1945)
Під час Другої світової війни мода в Будапешті опинилася під впливом військових умов. Обмеження постачання тканин, дефіцит матеріалів та суворий контроль за виробництвом одягу робили модні наряди рідкістю. Повсякденний одяг натомість ставав переважно практичним і функціональним.
Жінки носили сукні та спідниці просторішого крою, їх часто шили із дешевих або підручних матеріалів. Корсети та складні драпірування відійшли на другий план, а прикраси й аксесуари обмежувалися мінімумом. Практичність визначала довжину спідниць, силует та використання доступних тканин. Чоловіки віддавали перевагу строгим костюмам із міцних матеріалів, а офіційний і парадний одяг мав символічний характер, зберігаючи елементи довоєнної елегантності лише у виняткових випадках.
Особливе значення набували саморобні та перероблені речі. Жінки й чоловіки шили одяг удома, переробляли старі наряди, обмінювали речі на продукти та використовували залишки тканин. Такий підхід дозволяв зберегти акуратний і доглянутий вигляд, попри обмеженість ресурсів.
Мода в Будапешті у повоєнний період (1945–1960)
Після завершення Другої світової війни Будапешт постав перед серйозними труднощами у питанні забезпечення одягом. Під час осади багато речей обмінювали на харчові продукти, а тканини та взуття залишалися дефіцитними. З нормалізацією обставин в місті знову відкрилися модні салони. Перший великий показ мод відбувся у Будапешті вже у 1947 році. Журнали, такі як «Asszonyok», знову висвітлювали одяг, проте переважно публікували практичні поради щодо ремонту та економного використання гардероба.
Політична та економічна трансформація, що супроводжувала встановлення комуністичної системи, суттєво змінила модні звички. Салони та модна індустрія були націоналізовані. У 1950 році була заснована компанія «Ruhaipari Tervező Vállalat», яка забезпечувала масове виробництво одягу за стандартними зразками та моделями.
Ідеологія визначала не лише виробництво, а й стиль. У моду увійшов образ працьовитої, раціональної та активної жінки. Модний одяг, косметика та аксесуари вважалися «декоративними» й асоціювалися з неробством. Журнали публікували фотографії жінок у робочому одязі, а головний акцент робився на практичності, простоті та доступності одягу. Жінки носили кардигани, сукні, спідниці, фланелеві блузки та сірі костюми, чоловіки — пальта з лодену, шапочки та берети.
Масове виробництво було спрямоване на швидке й дешеве забезпечення робочого гардеробу, проте якість виробів залишала бажати кращого. Спроби наслідувати західну моду засуджували як «реакційні».
Невдоволення жінок наявним одягом поступово зростало. Лише на межі 1956–1957 років ідеологічні обмеження послабилися: індивідуальність і жіночність стали більш прийнятними. На сторінках журналів почали з’являтися елегантні жінки, а вузькі спідниці та західні тенденції перестали вважатися антисистемними.
Мода кінця XX століття (1970–1990)
У 1970–1990-ті роки мода в Будапешті зазнала значних змін під впливом глобальних тенденцій. Поява західних брендів і трендів зробила міський одяг більш різноманітним та експериментальним. Мешканці столиці могли стежити за новинками моди з Парижа, Мілана та Лондона, а молодь активно запозичувала вуличні образи та елементи міжнародного стилю — від джинсових і спортивних костюмів до яскравих аксесуарів.
Особливу роль у формуванні гардероба відігравали молодіжні субкультури. Панки, шанувальники диско, рокери та інші напрямки додавали нові ідеї у повсякденний стиль: яскраві кольори, незвичайні тканини, декоративні елементи та вільний крій одягу. Ці групи через зовнішній вигляд виражали своє світоглядне ставлення та протест проти усталених норм, помітно впливаючи на міський стиль і уподобання молодих будапештців.
Водночас спостерігалося відродження інтересу до історичного стилю та національних традицій. Жінки й дизайнери зверталися до традиційної угорської вишивки та елементів національного костюма, впроваджуючи їх у сучасний одяг. Такі наряди поєднували сучасний крій із декоративними мотивами минулого, створюючи унікальні образи, що підкреслювали культурну ідентичність та історичну спадкоємність.
Наприкінці 1990-х років будапештська мода остаточно інтегрувалася у світові тенденції. На вулицях міста з’являлися бренди з Європи та США. Численні крамниці пропонували широкий асортимент одягу для повсякденного життя та світських заходів. Молодь активно стежила за міжнародними трендами: популярними стали джинси з низькою посадкою, футболки з яскравими принтами, спортивні костюми та кросівки, а також аксесуари, що підкреслювали індивідуальність.
Джерела:
- https://welovebudapest.com/cikk/2021/03/03/budapest-igy-oltoztunk-mi-a-budapesti-divat-100-eve/
- https://bpromantikaja.blog.hu/2017/06/06/ilyen_volt_a_noi_ruhadivat_a_mult_szazadi_budapesten
- https://welovebudapest.com/cikk/2024/10/15/budapest-szocializmus-divat-fotok-retro/
- https://mrsale.hu/1910-es-evek-divatja/
- https://welovebudapest.com/cikk/2024/07/09/szocialista-divat-ikonikus-ruhadarabjai-mici-fecske-trapper-farmer/
- https://www.terrorhaza.hu/hu/tudastar/noi-divat-a-rakosi-diktaturaban