Елегантність в епоху змін: життя та діяльність Клари Ротшильд Будапешт

«Діор Східної Європи», «Коко Шанель соціалістичного блоку», «червона диктаторка моди» — ці та подібні епітети неодноразово вживали щодо Клари Ротшильд, хоча вона не була «червоною» ні за переконаннями, ні за способом життя. Її салон «Klara» в Будапешті став центром стилю, де сучасні європейські тенденції перепліталися з реаліями соціалістичного суспільства. Клара створювала одяг, який дозволяв жінкам виражати індивідуальність і зберігати елегантність в епоху змін. Далі на budapestka.eu.

Ранні роки та формування смаку

Клара Ротшильд народилася 22 лютого 1903 року в Будапешті у родині, де мода була частиною повсякденного життя. Її батько, Авраам Ротшильд, був кравцем, а мати — швачкою. У будинку сім’ї в центрі міста одна кімната була відведена під модний салон, а інша — під швейну майстерню, де створювали сукні, костюми та пальта для заможних дам середнього класу. За власними словами Клари, вона народилася «фактично на столі кравця», оточена тканинами та інструментами.

Після розлучення батьків Клара переїхала з матір’ю на іншу вулицю, де незабаром відкрився другий салон Ротшильдів у центрі міста. З підліткового віку вона допомагала батькам як закрійниця, поступово опановуючи майстерність пошиття та тонкощі роботи з клієнтами. Уже тоді Клара проявляла надзвичайну спостережливість і розуміння того, як одяг відображає статус і смак жінки.

У 1930-х роках модні тенденції Європи активно проникали в Угорщину. Торговці, агенти та власники салонів здійснювали паломництва до Парижа, щоб ознайомитися з колекціями французьких будинків моди та привезти чи скопіювати ескізи для своїх клієнтів. Дівчина супроводжувала свого батька і мачуху в цих поїздках, вивчаючи премудрості професії та поступово формуючи власний смак.

Варто зазначити, що Клара Ротшильд закінчила всього шість класів і не володіла іноземними мовами, але, попри це, швидко проявила себе як талановитий і організований керівник. У салоні батька вона приймала клієнтів, контролювала бухгалтерію та обробляла рахунки, демонструючи рідкісне поєднання творчих і управлінських навичок.

Скандальна популярність

Шлях Клари Ротшильд до успіху почався не з гучних показів і визнання, а з несподіваного й драматичного скандалу. У 1934 році вона опинилася в центрі історії, яку обговорював увесь Будапешт. Один із «золотих хлопчиків» столичного суспільства — Сомодьї Пал Карой (Somogyi Pál Károly) виписав вексель у салоні її батька, але так і не сплатив за одяг своєї коханки-акторки. Клара спробувала врегулювати це питання та повернути борг, проте зустріч закінчилася скандалом. За одними джерелами, чоловік грубо струсонув модельєрку, за іншими — побив її.

Інцидент мав несподівані наслідки. Майбутня законодавиця моди опинилася в психіатричній лікарні, але, одужавши, подала на Сомодьї до суду — і виграла справу. Отримана компенсація дозволила Кларі відкрити власний салон на антресольному поверсі будинку № 3 на площі Деака. Уже за рік він став одним із найпопулярніших у Будапешті. Тут шили вбрання для акторок, дам вищого суспільства та заможних містянок, які прагнули одягатися за останньою модою.

Особисте життя Ротшильд складалося менш бурхливо, ніж професійне. Вийшла заміж вона досить пізно за мірками того часу — у 28 років. Обранцем Клари став Пал Глюкшталь (Glücksthal Pálhoz), турагент і торговець текстилем. Цей шлюб допоміг зміцнити становище модельєрки й налагодити потрібні зв’язки в діловому світі.

Цікаво, що міські легенди супроводжували Клару протягом усього життя. Вона сама не лише не заперечувала проти чуток, а, за свідченнями сучасників, іноді навіть їх підживлювала. Так, ходили розмови, нібито саме вона пошила весільну сукню для дружини єгипетського короля Фарука у 1938 році. Історія була гарна, але сумнівна. Як зазначила історикиня моди Ілдіко Шімоновіч у книзі «Клара Ротшильд – Червона диктаторка моди», цей міф, імовірно, виник завдяки самій модельєрці, яка вміло використовувала легенди для зміцнення власного іміджу.

Подібним чином поширювалася й інша чутка — нібито після Другої світової війни вона добровільно запропонувала своє ательє в розпорядження держави. Насправді як з’ясувалося пізніше, її салон на площі Ференца Деака (Deák Ferenc tér) просто націоналізували у 1949 році.

Так чи інакше, скандали, міфи та блискучий талант перетворили Клару Ротшильд на одну з найобговорюваніших постатей довоєнного та повоєнного Будапешта.

Клара Ротшильд під час та після Другої світової війни

З початком Другої світової війни блискуча епоха довоєнної елегантності завершилася. Для Клари Ротшильд, як і для всієї угорської єврейської громади, настали важкі часи. Попри переслідування, їй вдалося продовжити роботу власного салону — багато в чому завдяки впливовим зв’язкам, які вона вміло використовувала не лише заради себе, а й заради інших. Відомо, що Клара домоглася притулку для кількох знайомих у шведського дипломата Рауля Валленберга, який урятував тисячі євреїв у Будапешті.

Попри поширену думку про те, що батьки Клари Ротшильд загинули в Аушвіці, історичні дані спростовують цю версію. Історикиня моди Ілдіко Шімоновіч встановила, що її батько, а також брат і сестри змогли пережити роки Голокосту. Сама Клара до останнього намагалася зберегти роботу свого салону, який залишався відкритим до початку облоги Будапешта. Проте внаслідок бомбардувань місто сильно постраждало, і модний дім Ротшильд також було зруйновано. У грудні 1944 року від пневмонії помер чоловік Клари.

У 1950-х роках, за підтримки міністра внутрішньої торгівлі Йожефа Богнара (Bognár József), Клара відкрила новий салон на вулиці Ваці, 12. Тут вона відновила попередню модель роботи, перевірену ще до війни: черпала натхнення з колекцій найбільших модних домів Парижа та створювала власні інтерпретації. Деякі вбрання були авторськими, але більшість — переробленими та адаптованими до смаків угорських жінок, що прагнули елегантності навіть в умовах соціалізму.

Новий салон Ротшильд швидко став символом вишуканості та статусу. Серед клієнток Клари було багато відомих актрис. Особливо близькими були стосунки з Йованкою Броз, дружиною югославського лідера Тіто, яка навіть подарувала модельєрці цуценя.

Салони Ротшильд перетворювалися на оазиси гламуру серед сірих буднів соціалістичної Угорщини. Двічі на рік вона влаштовувала модні покази у престижних готелях «Gundel» та «InterContinental», де свої колекції представляли найкращі моделі того часу — Дорі Патц і Агі Патакі. Остання, згодом відома продюсерка, згадувала Клару із захопленням.

«Вона виглядала як доглянута жінка західного стилю. Робила зачіску щоранку, фарбувалася щодня і приходила в салон так, ніби її чекає телеінтерв’ю», — казала Патакі.

Фотографії тієї епохи підтверджують слова моделі. Клара Ротшильд завжди залишалася втіленням витонченого смаку. Її незмінний образ — елегантний костюм, сиве волосся, укладене з бездоганною акуратністю, та стильні окуляри — став таким самим символом, як коротка стрижка Анни Вінтур у пізніші десятиліття.

Навіть за епохи соціалістичної уніфікації, коли поняття моди вважалося проявом буржуазності, Клара змогла зберегти дух вишуканості. Її салон став не просто магазином одягу, а простором, де краса, талант і професіоналізм перемагали одноманітність системи.

Якою була Клара Ротшильд?

Клара Ротшильд до останніх днів залишалася символом елегантності, самодисципліни та витонченого смаку. Вона була власним брендом — втіленням того стилю, який пропагувала в моді. Кожен день починався для неї з відвідування перукаря, і навіть у похилому віці вона не змінювала своїм звичкам. Її вбрання, майже завжди власного дизайну, нагадували моделі Шанель — стримані, жіночні, благородні.

У похилому віці Клара дозволяла собі легку ексцентричність — фарбувала сиве волосся в рожеві або блакитні відтінки, носила корсет до кінця життя, щоб зберігати поставу, і не розлучалася з окулярами в витонченій, унікальній оправі. Вона ніколи не виходила на вулицю без рукавичок, а постійним супутником був пудель, на ім’я Вогі — подарунок від Йованки Броз, дружини югославського лідера Йосипа Броз Тіто.

Колеги називали Клару «угорським Vogue» — не лише за відчуття стилю, а й за особливу ауру вишуканості, впевненості та легкої театральності. Вона була наївною, чарівною, надзвичайно живою натурою. Співробітники любили її за людяність, справедливість і щедрість. Клара завжди платила своїм кравцям і швачкам більше, ніж було прийнято, а після успішних показів щиро дякувала їм, іноді буквально цілуючи руки.

Бувши бездітною, Клара стала хрещеною матір’ю кількох дітей своїх співробітниць і часто влаштовувала для колективу домашні обіди та вечірні посиденьки. Її квартира була повна життя — Клара обожнювала розповідати анекдоти, сміялася з себе, грала в карти та захоплювалася перегонами, нерідко програючи значні суми.

Останні роки та смерть

У листопаді 1976 року Будапешт сколихнула новина про смерть Клари Ротшильд — жінки, яка визначила стиль кількох поколінь угорок. На той час модельєрці було 73 роки. Відхід Клари став раптовим і трагічним фіналом життя, сповненого енергії та прагнення до досконалості.

Чутки про вбивство, що поширювалися після її смерті, виявилися безпідставними. Справжня причина трагедії була значно прозаїчнішою і водночас глибшою — Клара не змогла змиритися з поступовою втратою зовнішнього вигляду, до якого ставилася з майже релігійним благоговінням.

З 1974 року вона перенесла кілька невдалих операцій із встановлення зубних імплантатів. Вони викликали запалення, біль і деформацію ясен, що заважали їй їсти та говорити. Для жінки, яка все життя бачила в собі втілення витонченості, це стало важким ударом. Лікарі не могли допомогти, а стан погіршувався.

На світанку 13 листопада 1976 року Клара Ротшильд вистрибнула з вікна своєї квартири на площі Петефі, 3. Вона пішла з життя так само рішуче, як колись створювала свої вбрання — без компромісів і поступок.

Смерть Клари Ротшильд ознаменувала кінець епохи: з нею згасло покоління, що перетворювало моду на мистецтво жити красиво — всупереч часу, обставинам і болю.

Джерела:

Елегантність в епоху змін: життя та діяльність Клари Ротшильд

Ранні роки та формування смаку

Скандальна популярність

Клара Ротшильд під час та після Другої світової війни

Якою була Клара Ротшильд?

Останні роки та смерть

Related Articles