Юлія Сендреї не боялась носити штани та курити сигари тоді, коли більшість угорських жінок навіть подумати про таке не могли. Вона впевнено руйнувала патріархальні стереотипи, нібито “місце жінки – на кухні” або “жінка без чоловіка – ніхто”. Два рази одружувалась і навіть наважилась покинути чоловіка-аб’юзера, бо ставила себе понад усе. Така смілива й сильна Юлія писала ніжні й чуттєві вірші, сповнені її переживань, а також зізнань у вічному коханні до одного угорського героя. Більше на budapestka.eu.
Дитинство Юлії Сендреї
Юлія Сендреї з’явилась на світ 29 грудня 1828 року в місті Кестхей, що в південно-західній частині Угорщини. Її батько, Ігнац Сендреї, наглядав за маєтками угорської знаті й хотів забезпечити Юлії хороше майбутнє. У 1838 році навіть відправив її до жіночого навчального закладу в Мезоборені, що було нетипово для Угорщини в середині ХІХ століття. Тоді в суспільстві панувала думка, що для дівчинки достатньо простої домашньої освіти: навчитись готувати та господарювати по дому, щоб взяли заміж. Проте Ігнац Сендреї не хотів видавати доньку за абикого, він мітив набагато вище!
Ігнац Сендреї планував породичатись з людьми, що належать до вищих прошарків населення в Габсбурзькій імперії. Тому після двохрічного навчання в Мезоборені відправив Юлію до інституту благородних дівиць у Пешті, де дівчина провчилась до 1844 року. Тоді, за наказом батька, повернулась додому і здивувала всіх. За цей час, поки Юлія перебувала в оточенні дворянок, вона сильно змінилась. З одного боку, навчилась шити й вишивати, грати на фортепіано, танцювати та говорити іноземними мовами, а з іншого – набралась пихи й почала зневажати селян.
Фотографія юної Юлії Сендреї
Перший шлюб Юлії Сендреї
У 1846 році Юлія Сендреї зустріла на балу Петефі Шандора, відомого угорського поета, і закохалась у нього. “Я не розумію себе, – писала Юлія,- якщо я його не люблю, чому я думаю про нього весь час”. Дівчина хотіла вийти за нього заміж і, хоч Петефі вже мав потенційну наречену, це не спинило її. Юлія продемонструвала юнаку весь спектр своїх почуттів і він все-таки обрав її. На що Ігнац Сендреї відреагував негативно. У нього вже був на прикметі хороший кандидата в зяті – заступника судді Ендре Урай. Очікувано, що Ігнац не благословляв союз Юлії та Петефі, однак вирішив і не втручатись. Адже знав, що в його доньки запальний характер і вона все одно зробить так, як хоче. З часом він змирився з вибором доньки й навіть підтримував її фінансово.
У листопаді 1847 року закохані одружились і переїхали до Пешту, де працював Петефі Шандора. Були в захваті одне від одного, багато часу проводили разом, могли днями не виходити з помешкання. Звичайно, що з часом Юлія та Петефі почали з’являтись на публіці. Вони сильно виділялись з-поміж інших мешканців Пешту своїм стилем. Наприклад, про вбрання Петефі говорили, що “Шандор міг винайти моду, яку ніхто не носив”. Тоді як Юлія Сендреї наважувалась носити штани й курити сигари, чим кидала виклик консервативному патріархальному суспільству! Юлія Сендреї супроводжувала Петефі Шандора на літературних посиденьках, активно брала в них участь. Проте невдовзі вона стикнулась з тим, що їй потрібно займатись домашніми справами.
Юлія Сендреї пробувала “підтримувати домашній затишок”, але відчувала, що не створена для цього. Її душа лежала до інтелектуальних посиденьок та написань віршів, а не до готовки та прибирання. Разом з тим, Юлії все-таки довелось займатись хатніми справами, адже в березні 1848 року вона завагітніла, а Петефі Шандора відправився на Угорську революцію. Спершу вони підтримували зв’язок, Юлія навіть пошила чоловіку кокарду в національних кольорах, а собі червоно-біло-зелений головний убір. Вона настільки перейнялась патріотичними настроями, що написала поему “Національна пісня”.
21 липня 1849 року Петефі Шандор зник. Юлія Сендреї довго чекала на нього, навіть народила хлопчика, на ім’я Золтан, але коханого не було. І тоді вона відчула, що приречена на вічне нещастя. Цілий рік горювала, а потім вийшла заміж удруге. Щоправда, за розрахунком. Проте суспільство цього не знало й засуджувало Юлію Сендреї за те, що вона мало пробула в жалобі.
Юлія Сендреї з сином Золтаном
Другий шлюб Юлії Сендреї
Другим чоловіком Юлії Сендреї став професор історії в місцевому університету, на ім’я Арпад Хорват. І, здавалося, така розумна й досвідчена людина, напевно, стане хорошим партнером та батьком дітей! Однак Арпад та Юлія мали зовсім різні уявлення про ідеальне сімейне життя. Для нього – це зачаття дітей, тоді як для неї – підтримка, яка б дозволяла їй займатись літературною діяльністю. Зрештою, Юлія народила ще чотирьох дітей, крім сина від Петефі Шандора, і була глибоко нещасною жінкою. Єдиною її втіхою були вірші. У них вона відкрито говорила про свої почуття до першого чоловіка, а також про найбільшу прихильність до дитини від нього.
Фотографія Юлії Сендреї з дітьми
З часом життя з Арпадом Хорватом стало для Юлії Сендреї нестерпним і в 1867 році вона вирішила покинути його. Юлія повідомила про цей намір своїм наближеним і вони намагались відмовити її від цього, адже вона була серйозно хвора, скоріш за все, на рак шийки матки. Проте жінка не змінила свого рішення, з’їхала від Арпада на окрему квартиру й дожила свого віку там. 6 вересня 1868 року вона відійшла у засвіти, залишивши вагомий слід в історії угорської літератури як письменниця-феміністка з надзвичайно чуттєвими віршами. І, хоч більшість її віршів опублікували вже після смерті, багато жінок знаходили в них утіху та підтримку.