У 1728 році у Сегеді відбувся найгучніший в історії Угорщини процес над 18 людьми, яких вважали відьмами й відьмаками і засудили до смерті. Їхня страта шокувала австрійців, німців і навіть шотландців, що вже казати за самих угорців з інших міст. Адже з-поміж 18 засуджених у Сегеді було 5 повитух, зокрема Анна Кьокень. Чому ж жінок, які допомагали іншим, звинуватили у відьомстві? Далі на budapestka.eu.
Переддень судових процесів у Сегеді
Початок XVIII століття видався важким для Сегеда. У 1709 та 1712 роках у місті панувала чума, 1712 року трапився потоп, а у 1722 році пожежа, а наступні сім років позначились посухою. У 1728 році вона виявилась особливо сильною: дощу не було з ранньої весни. На думку священників, так Господь карав мешканців Сегеда за їхні гріхи й вони мали покаятись, щоб це припинилось.
Час йшов, місцеві молились, але у Сегеді нічого не змінювалось. Життя ставало все важчим, і містом почали ширитись чутки, нібито несприятлива погода – не Божа кара, а відьомські чари. Тому знервовані люди почали придивлятись одне до одного й вишукувати винуватця біди. І так сталось, що їхню увагу привернула літня повитуха Анну Кьокень, що недавно прибула до міста…
Судовий процес над Анною Кьокень
Раніше Анна Кьокень жила в Мако, розташованому неподалік Сегеда, і все життя приймала пологи в жінок. Але одного разу жінка, якій вона допомагала народити, не пережила пологи й Анну звинуватили в цьому. На жаль, повитуха не змогла довести свою непричетність до смерті породіллі й мала покинути Мако. Тоді вона прийшла до Сегеда, щоб почати з чистого листа.
Анна Кьокень намагалась прижитися у Сегеді. Навіть заохочувала місцевих жінок кликати її на пологи, однак вони ще не довіряли їй. Проте Анна не здавалась, вона намагалась переконати вагітних звертатися саме до неї. І робила це настільки наполегливо, що перелякала мешканців Сегеда. Навіть казала вагітним, які їй відмовляли, “ти ще пошкодуєш про це!”. А ця фраза на початку XVIII століття здавалась цілим прокльоном.
Невдовзі мешканці Сегеда почали пліткувати про Анну Кьокень, нібито вона відьма. Тому не дивно, що у 1728 році саме вона стала головною підозрюваною у накликанні біди на місто. 14 червня розпочався судовий процес над Анною. Мешканці Сегеда радо свідчили проти неї, пригадували їй всі погрози та дивну поведінку. І те, що вони говорили, нажахало міську раду Сегеда і вона звернулась до головного судді Дьордя Подградського.
Звичайно, Анну Кьокень також допитували. Встановлювали чи має вона угоду з дияволом, як укладала її, на скільки років і навіщо. Проти кого використовувала магічні здібності та хто допомагав їй. Під тортурами 65-річна Анна відповіла на всі питання ствердно і навіть “видала” декількох своїх колег: чотирьох інших повитух з Сегеда. Анна назвала саме їхні імена, бо знала: вони розповсюджували про неї плітки і, зокрема, через них вона опинилась у такій ситуації.
Анну Кьокень і ще вісімнадцять людей звинувачували в тому, що вони накликали на Сегед чуму, потопи, пожежі й посушливу погоду в останні роки. Нібито Анна робила це за вказівками місцевого 82-річного відьмака, на ім’я Даніель Рожа, і в них є ціла відьомська організація. Даніеля Рожу також недолюблювали у Сегеді, адже він був надзвичайно заможним і не відчував такої скрути під час посух, як інші.
Даніель Рожа боявся допиту, тому відразу сказав те, що від нього хотіли почути мешканці Сегеда. Нібито він й інші підсудні справді були відьмами й відьмаками і протягом семи років продавали дощ туркам. Тому у Сегеді панувала посуха, а він постійно багатів. Спираючись на це признання, а також інші свідчення, підозрюваних засудили до смертної кари. І 23 липня 1728 року її здійснили на території за межами міста, яку з того часу називають “Островом відьом”.