Прогулюючись вулицями та площами Будапешта передусім ми звертаємо увагу на архітектурні пам’ятки, які трапляються нам на очі. І часто не замислюємося над назвою тієї чи іншої вулиці. Чимало вулиць угорської столиці носять імена людей, які свого часу творили історію міста або всієї країни. Більшість іменних вулиць в Будапешті названі на честь чоловіків. І лише десять із ста вулиць названі на честь жінок. Та й то чимало з них носять просто жіночі імена, без особистостей, пише budapestka.eu.
Ми ж ознайомимося з вулицями та площами Будапешта, які свого часу отримали імена видатних жінок. Адже історію творять не лише чоловіки.
Вулиця Рози Лаборфальві
Одна із вулиць Будапешта має ім’я Рози Лаборфальві – угорської дворянки та театральної актриси. Народилася Лаборфальві 8 квітня 1817 року. Її батько Йожеф Бенке де Лаборфальві був актором та режисером.
Свою кар’єру актриса розпочала в 1833 році в Будайському замковому театрі. Сучасникам Роза Лаборфальві подобалася своїм альтовим голосом та вмінню декламувати. Не останню роль відігравала і приємна зовнішність жінки.
Актриса була дружиною відомого угорського прозаїка, поета, драматурга, видавця та редактора Мора Йокаї. Майбутнє подружжя познайомилося в березні 1848 року під час однієї з театральних вистав. Роза Лаборфальві була старшою за свого обранця на 8 років і на момент знайомства мала 12-річну позашлюбну доньку Розу Бенке, яку вона народила від актора Мартона Лендвая.
Близькі письменники були проти його шлюбу з відомою актрисою, однак пара не стала дослухатися до чужої думки.
Померла театральна актриса 25 вересня 1886 року в Будапешті. Свого часу жінку було визнано найуспішнішою актрисою.
Площа Луїзи Блахи
Площа перед будівлею Народного театру в Будапешті є важливим транспортним вузлом та одним із культурних осередків столиці. Цій площі було присвоєно ім’я примадонни угорської сцени, яку прозвали «соловейком нації» Луїзи Блахи. Вона була актрисою та співачкою.
Народилася Луїза Блаха (справжнє ім’я Людовіка Рейндль) 8 вересня 1850 року на території сучасної Словаччини. Її батько – офіцер-гусар німецького походження Олександр Рейндль захоплювався театром, тож, не дивно, що атмосферу театру полюбила і маленька Людовіка.
Вперше на велику сцену співачка та акторка вийшла в 6-річному віці у місті Естергом. У 16 років юна співачка вийшла заміж за Яноша Блаха. Саме тоді в 1866 році вона почала виступати перед публікою під іменем Луїза Блаха. За своє життя актриса та співачка ще двічі виходила заміж, однак лишила собі прізвище першого чоловіка.
У 1871 році Луїза Блаха дебютувала на сцені Національного театру в Будапешті. А через декілька років до неї прийшло справжнє визнання завдяки головним ролям у театральних постановках на народні теми.
За життя примадонна угорської сцени користувалася величезною популярністю та мала неабиякий суспільний вплив. Тож, не дивно, що одна із найвідоміших площ Будапешта була названа на честь «соловейка нації» Луїзи Блахи.
А у відомому курортному місті Балатонфюред, де співачка любила проводити літні місяці, їй було встановлено пам’ятник. Крім цього іменем цієї видатної жінки у згаданому місті названо один із готелів.
Площа Єлизавети (Ержебет)
Одна із площ Будапешта названа на честь дружини імператора Франца Йосифа I, імператриці Австрії та королеви-консорт Угорщини Єлизавети. Рідні та близькі називали королеву зменшувально-пестливим ім’ям «Сісі».
Майбутня імператриця народилася у королівському баварському домі Віттельсбахів в переддень Різдва 24 грудня 1837 року. З юних років дівчинка тяжіла до малювання, верхової їзди, а також ілюструвала події у своєму щоденнику.
У 16-річному віці Сісі видали заміж за її двоюрідного брата, імператора Франца Йосифа. І хоч матір Франца Йосифа, імператриця Софія бажала собі в невістки старшу сестру Сісі Гелену, все ж шлюб таки відбувся. Адже на ньому наполіг Франц Йосиф, якому припала до душі Єлизавета, а не Гелена.
Життя при дворі Габсбургів стало справжнім випробуванням для юної дружини імператора: суворі правила, нудний королівський побут, постійний контроль зі сторони імператриці Софії – все це виснажувало Сісі. Молода жінка знаходила розраду у кінній їзді, а також в гімнастиці.
Варто зазначити, що свого часу Єлизавета вважалася однією з найкрасивіших жінок: висока (172 см), струнка, з осиною талією, з бездоганним відчуттям стилю в одязі. Навіть після чотирьох вагітностей Єлизавета зберігала вагу близько 50 кг. Сучасниці воліли наслідувати імператрицю, для багатьох ця жінка стала кумиром.
За життя імператриця пережила дві трагедії – смерть однієї зі своїх доньок та самогубство сина Рудольфа, спадкоємця австрійського престолу. Аби оговтатися від горя та втекти від нещасливого шлюбу імператриця багато подорожувала. Чимало часу жінка проводила в Будапешті, тут, зокрема, і народила свою наймолодшу доньку Марію Валерію.
Єлизавета відіграла важливу роль у так званому компромісі (Ausgleich), який зрівняв Угорщину у правах з Австрією та встановив дуалістичну монархію. Щоб закріпити цю угоду, Франц Йосиф і Єлизавета були офіційно короновані королем і королевою Угорщини в Будапешті 8 червня 1867 року.
Додамо, що імператриця відчувала сильну спорідненість з Угорщиною, вивчала мову, оточувала себе угорськими фрейлінами. Крім угорської Сісі вивчала також грецьку мову, а ще вільно володіла англійською та французькою.
До речі, в Будапешті є не лише площа Єлизавети, а й також встановлена статуя знаменитій імператриці.
Вулиця Маргіт Каффки
Блукаючи столицею, ми можемо натрапити на ще одну вулицю, названу іменем прекрасної та талановитої жінки, яка свого часу була пов’язана з Будапештом. Мова йде про угорську письменницю та поетесу Маргіт Каффку.
Маргіт народилася 2 червня 1880 року в місті Карей, що в Румунії. Після раптової смерті батька, який працював прокурором, родина почала потерпати від злиднів. Юна Маргіт спочатку навчалася в монастирській школі в Сатмарі. Пізніше її спогади про проведені роки в монастирі сестер милосердя лягли в основу її останнього роману «Мурашник» (1917 рік), який стилістично вважається її найкращим твором.
Згодом Каффка вчилася в Будапешті в жіночій школі, де отримала диплом вчителя. Певний час вчителювала у жіночій приватній школі у місті Мішкольці. Саме в цей період Маргіт почала писати перші свої твори. Переважно, це були поеми та романи. Крім того, письменниця почала співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»). Свої твори Каффка писала угорською мовою.
У 1905 році вийшла заміж за лісового інженера Брюно Фреліха, однак через декілька років розлучилася з ним. Після розлучення почала вчителювати в Будапешті. У 1914 році вдруге вийшла заміж. Новим обранцем письменниці став біолог Ервін Бауер. Від нього Маргіт Каффка народила сина.
У своїх роман письменниця підіймає гострі питання, які стосуються жінок, а саме соціальна роль жінки, її становище в суспільстві, прагнення до незалежності, пошук щастя та самої себе. Відомими романами Каффки, крім згаданого «Мурашнику», є «Кольори і роки» та «Роки Марії».
Померла Маргіт Каффка 1 грудня 1918 року в Будапешті у віці 38 років. Причиною смерті письменниці стала іспанка. Разом з нею помер і її єдиний син.
У Будапешті свого часу був встановлений пам’ятник Маргіт Каффці.
Це, звісно, далеко не весь перелік жінок, чиї імена носять вулиці Будапешта. Чимало інших вулиць угорської столиці в різні роки отримали імена непересічних жінок, життєві шляхи яких були пов’язані з Будапештом.