Тема розлучень та криз у стосунках є надзвичайно актуальною. Однак не менш важливою є проблема, чому люди, стикаючись із труднощами, роками залишаються у стосунках, що приносять більше болю, ніж радості. На перший погляд, здається логічним припинити спілкування з токсичним партнером, але на практиці це надзвичайно складно. У цій статті ми розглянемо ключові психологічні причини та глибинні фактори, що утримують людей у нещасливих стосунках, а також ознайомимось з порадами відомих угорських психологів. Далі на budapestka.eu.
Причини, чому люди залишаються у важких стосунках
За словами психологині Жужі Ракоці (Rákóczi Zsuzsa), люди часто залишаються у стосунках, які приносять більше болю, ніж радості, через підсвідомі патерни поведінки та глибоко вкорінені переконання. Це явище вона досліджує у своєму блозі «Melletted vagyok», допомагаючи читачам розпізнати ці стримувальні фактори. Психологиня виділяє такі причини:
- Підсвідоме очікування нещастя. Часто люди залишаються в поганих стосунках, тому що підсвідомо вірять, що заслуговують саме на це. З часом біль і нещастя стають звичними, і вони починають вважати такий стан природним.
- Страх перед діями. Багато хто ігнорує очевидні ознаки проблем, оскільки це вимагає сміливості та сил для прийняття складних рішень. Здається легшим обманювати себе, ніж почати діяти.
- Знайомий біль. Вибір партнера найчастіше є несвідомим, і людина шукає знайомі ситуації, які відповідають її дитячому досвіду. Навіть якщо ці стосунки болісні, існує «стратегія подолання», адже людина вже знає, як поводитися в цій динаміці.
- Сімейні патерни. Моделі поведінки, успадковані від батьків, можуть програмувати людину на терпіння залишатися у будь-яких поганих стосунках. Особливо руйнівним може бути нездоровий зв’язок з матір’ю, яка, проєктуючи своє невдоволення життям, несвідомо очікує, що донька не буде щасливішою за неї.
- Страх самотності. Багато хто боїться самотності, ототожнюючи її з відчуттям самоти. Вони вважають, що краще бути в поганих стосунках, ніж бути наодинці. Хоча досвід тимчасової самотності часто показує, що вона може бути кращою за виснажливий зв’язок.
- Страх починати все спочатку. Цей страх особливо поширений серед людей старшого віку, яких лякають клопоти, пов’язані з пошуком нового партнера, невдачі на побаченнях і відсутність віри в себе.
- Емоційна прив’язаність. Навіть якщо справжнього кохання вже немає, зв’язок і спільні цінності, що виникли в довготривалих стосунках, можуть бути сильною силою, яка утримує партнерів разом.
Завершення таких стосунків – це величезний крок за межі зони комфорту, що вимагає впевненості та мужності. Хоча це може бути найсильнішим випробуванням, воно також є потужною можливістю для особистісного розвитку.
Як відпустити та звільнитися: думки психологів
Психологи Будапешта активно досліджують тему емоційної прив’язаності та залежності, яка часто є причиною страждань у стосунках. Вони пропонують низку порад, що допомагають усвідомити та подолати токсичні зв’язки, аби знайти справжню внутрішню свободу. Ось основні думки фахівців:
- Відмова від володіння над партнером. Докторка Андреа Гьоремпе (Dr. Andrea Hörömpő) стверджує, що справжня любов не базується на володінні, а на взаємному піднесенні та підтримці, без емоційних маніпуляцій. Навіть якщо ми не кажемо «Ти мій, моя», біль від прив’язаності все одно відчувається, коли ми не готові відпустити.
- Емоційна залежність. Психологиня Естер Берец (Berecz Eszter) зазначає, що ми часто емоційно прив’язуємося до людей, які вже не є частиною нашого життя. Це токсична прив’язаність до минулого, що не дозволяє цінувати тих, хто поруч.
- Комплекс «рятівника». За інформацією угорського порталу Mi Nők, комплекс «рятівника» змушує нас нехтувати власними потребами, намагаючись врятувати інших. Це призводить до емоційного вигорання та проблем із самооцінкою. Такий стан перешкоджає побудові здорових стосунків, адже вони базуються на нерівноправному розподілі сил.
- Травматична прив’язаність – основа токсичних стосунків. За словами Жужанни Віраг Хегі (Hegyi Zsuzsanna Virág), травматична прив’язаність (trauma bonding) описує стосунки, які тримаються разом не на любові, а на болю, нестабільності та емоційному хаосі. Цей зв’язок є особливо важким для розірвання, оскільки створює ілюзію близькості через спільні страждання.
- Надмірна залежність послаблює особистість. Ресурс Pszichopont наголошує, що надмірна залежність змушує людину відмовлятися від своєї індивідуальності та балансу. Це руйнує не тільки особистість, але й стосунки в довгостроковій перспективі. Здорові відносини вимагають, щоб кожен партнер залишався цілісною особистістю.
- Бажання та залежність. Психолог Віктор Матіц (Matits Viktor) коментує, що бажання і залежність – це дві сторони однієї медалі. Їх не можна ані пригнічувати, ані надмірно виражати, оскільки обидва варіанти ведуть до емоційних травм. Важливо знайти здоровий баланс і працювати над цими почуттями, щоб вони не керували вашим життям.
Загалом, психологи вважають, що рятувати стосунки варто тільки тоді, коли обидва партнери готові працювати над цим. Якщо не готові, то краще розійтись і шукати свою людину.