9BAR ★9.7

У Терезвароші є тиха бічна вуличка рівно між Оперою та Базилікою, з якої туристичний потік чомусь завжди звертає деінде. Саме тут із кінця 2015 року працює 9BAR — один із найперших учасників будапештської спешелті-хвилі. Заклад зайняв свою позицію тим, що відмовився обирати: він не став ані суто італійським еспресо-баром, ані суто фільтровою майстернею третьої хвилі, а обслуговує обидва табори з одного бару. Сам заклад називає це «гібридною спешелті-кав’ярнею», і цього разу термін не порожній маркетинг — у меню справді співіснують темніше обсмажене еспресо під молоко та світло обсмажений кислотний моносорт під фільтр.

Родзинки

• Гібридна концепція — темна і світла обсмажка одночасно на барі: тому не доведеться «навертатися» тому, хто виріс на молочній каві, і не доведеться розчаровуватися тому, хто прийшов по кислотний фільтр.
• Закордонні й угорські ровстери — через машину проходять зерна берлінського Bonanza, італійського Arcaffè та угорського Bányai, отже вміст чашки не прив’язаний до одного домашнього профілю.
• Серйозний арсенал альтернативи — AeroPress, Chemex, V60, Kalita Wave, сифон, френч-прес і колдбрю, що рідкість для такої малої площі.
• Безкоштовний Wi-Fi і лояльність до ноутбуків — профільні кавові гіди прямо позначають заклад як придатний для роботи, а в центральному спешелті це зовсім не саме собою зрозуміло.
• Продають зерно й баристівське приладдя, ба більше — оголошують навчальні курси, тобто заклад налаштований не лише на споживання, а й на навчання.
• Малий, щільно заставлений зал — це водночас найбільша перевага і найбільше обмеження: у пікові години може просто не бути де сісти.

Що в чашці

9BAR не обсмажує сам і не вдає, що обсмажує. Він купує — причому свідомо з кількох джерел. Берлінський Bonanza представляє світлу, фруктову, заточену під фільтр школу; Arcaffè — італійську традицію еспресо, спроєктованого під молоко; угорський Bányai — присутність місцевої крафтової обсмажки на барі. Ця трійця й пояснює, чому тут працює гібридна схема: замість компромісного бленду «на всі випадки» використовують окрему сировину під еспресо й окрему під фільтр.

На практиці це означає, що варто сказати на барі, чого саме ви хочете. Якщо відповідь «щось молочне, тілисте, солодкувате» — вас поведуть у темний бік; якщо «щось кислотне, чисте, фруктове» — запропонують зі світлих моносортів і зазвичай розкажуть, звідки прийшла партія. Еспресо-машина — SanRemo Cafe Racer, тобто інструмент змагального рівня, а перелік ручних методів радше вказує на професійну майстерню, ніж на центральну кавову роздачу.

Тим, хто не п’є каву, теж непогано: є крафтові лимонади, добірні чаї та холодні напої, отже безкофеїнова половина компанії не мусить іти на компроміс. Але акцент однозначно на каві — це заклад, де чашка є головним героєм, а все інше обрамленням.

Хто за цим стоїть

Тут треба бути чесним: 9BAR — не той заклад, що будується на історії засновника. На публічних майданчиках закладу немає розробленого міфу про засновника, немає серії інтерв’ю з іменним власником — натомість команду показують саме як команду й розповідають, що разом їздять на закордонні профільні події, наприклад на кавовий фестиваль. Самовизначення теж радше фахове, ніж особисте: заклад пишається тим, що був першою гібридною спешелті-кав’ярнею в центрі міста.

Ця анонімність — не вада, а інший спосіб працювати. Багато спешелті-кав’ярень продають особистість власника; 9BAR продає процес і обладнання. Хто сідає в кав’ярню, щоб отримати до чашки ще й історію харизматичного засновника, тут отримає менше. А хто хоче, щоб кава у вівторок зранку була такою самою, як у суботу пополудні, — у виграші.

Під який сценарій

Попрацювати з ноутбуком — можна, але планувати варто реалістично. Wi-Fi безкоштовний, профільні гіди класифікують заклад як придатний для роботи, а через розташування на бічній вуличці базовий фон у залі тихий. Обмеження — розмір: це маленька кав’ярня, а не коворкінг. Того, хто розкладеться на пів дня за чотиримісним столом у найпрохіднішій зоні, звідси ніхто не жене, але сама конфігурація простору ставить межу. Поза піком працювати справді реально: ноутбук, фільтр і година-дві — цілком нормальний сценарій.

Поговорити — добре, причому найкраще вдвох. Зал малий, отже звуки близько один до одного: для конфіденційної розмови не ідеально, а для дружньої кави — саме те. Компанію на шість-вісім осіб тут збирати не варто, під це заклад фізично не облаштований.

Взяти з собою — один із найочевидніших варіантів у районі, саме через розташування: хто йде від Базиліки в бік Опери або навпаки, минає заклад природною зупинкою. Ранковий сценарій теж працює: після відкриття можна забігти по каву й круасан дорогою на роботу.

Посидіти самому — теж комфортно. Обслуговування за баром ввічливе і швидке, чимало гостей теж самі, а інтер’єр наповнений дрібними предметами, які можна роздивлятися. Провести тут годину з книжкою — не дивна поведінка.

Простір і атмосфера

Малий, щільно обставлений зал із безліччю дрібних, зібраних по крихтах речей — гості раз у раз відзначають, що в інтер’єрі багато цікавих деталей. Це не той вилизаний білоплитковий спешелті-стерил, якого можна очікувати від жанру; радше квартирна, «знесена докупи» атмосфера. Саме тому тут комфортно й на самоті: око завжди знайде собі заняття.

Розташування — окрема перевага. Вулиця пролягає між Базилікою та Оперою, але при цьому осторонь, із малим транзитним пішим потоком, що рідкість для цієї ділянки центру й дуже впливає на те, що звукова картина в залі лишається спокійною. Водночас розмір — обмеження: коли повно, то повно, і другого поверху, куди можна втекти, немає.

Що до кави

Їжа тут доповнення, а не головний герой, і заклад не намагається подати це інакше. Круасани, крафіни, свіжа випічка, сендвічі й бейгли — гості раз у раз згадують саме круасан ручної роботи та бейгл, і ранковий сценарій працює особливо добре. Профільні гіди позначають заклад і як місце для сніданку.

Одне варто прояснити: заклад не повідомляє, випікає він сам чи привозить від постачальника. Кому це принципово — питати на барі. Що точно: це не ресторан, на повноцінний обід сюди планувати не варто.

Коли приходити

Заклад відчиняється ще до початку робочого дня, тож ранкова кава і взятий із собою круасан дорогою на роботу — цілком реальний сценарій, ба більше, це один із найкращих проміжків, бо зал ще не заповнений. У вихідні режим коротший, ніж у будні, тож на пізній недільний вечір планувати сюди програму не варто.

Найщільніший проміжок — середина ранку та рання пообідня пора, коли одночасно приходять із довколишніх офісів і з туристичного маршруту. Хто йде з ноутбуком, тому друзями будуть перші години після відкриття або пізній день.

Як дістатися

VI район, Терезварош, практично на півдорозі між базилікою Святого Іштвана й Угорською державною оперою. Найочевидніша станція — зупинка Opera на лінії малого метро, але станція Arany János utca на M3 теж за кілька хвилин пішки, а від пересадкового вузла на площі Деак Ференца сюди зручно дійти пішки. Автомобілем краще не намагатися: це платна й перенасичена паркувальна зона центру.

Добре знати

Звідси забирають зерно додому, продають і баристівське приладдя, тож якщо чашка сподобалася — історію можна продовжити вдома. Заклад також оголошує навчальні курси, що є сигналом про відкритість до професійної спільноти. Є картка постійного гостя.

Про слабкі місця: мала площа означає, що в пікові години може доведеться постояти або піти далі. Приходити великою компанією, з дитячим візком або з планом на пів дня роботи — ризиковано. А хто чекає повноцінного меню, буде розчарований: їжа тут свідомо другорядна.

Питання й відповіді

Чи можна тут працювати з ноутбуком?

Так, Wi-Fi безкоштовний, і профільні гіди позначають заклад як придатний для роботи. Обмеження — у розмірі, а не в ставленні: зал малий, тому поза піком залишатися надовго значно комфортніше.

Яку каву тут використовують?

Купують у кількох ровстерів: через бар проходять зерна берлінського Bonanza, італійського Arcaffè та угорського Bányai — і у світлій, і в темній обсмажці. Власної обсмажки немає.

Тут лише еспресо чи є й фільтр?

Є і те, і те — у цьому й суть закладу. Крім еспресо доступні AeroPress, Chemex, V60, Kalita Wave, сифон, френч-прес і колдбрю.

Чи можна тут поснідати?

Так, заклад значиться і як місце для сніданку: є круасани, крафіни, випічка, сендвічі й бейгли. Але на повноцінну гарячу кухню розраховувати не варто.

Чи вміститься велика компанія?

Радше ні. Зал малий, його природний масштаб — двоє-четверо; з більшою групою краще планувати інше місце.

Чи можна купити зерно додому?

Так, продають зерно і баристівське приладдя, а ще заклад оголошує навчальні курси для тих, хто хоче зайти в тему глибше.

Де це саме і як дістатися?

У VI районі, на тихій бічній вуличці між Базилікою та Оперою. Метро — зупинка Opera малого метро або станція Arany János utca на M3, а від площі Деак Ференца сюди зручна піша прогулянка.

Графік роботи